Російська мова


Російська мова
Русский язык
Поширена в: Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Молдова
Регіон: Східна Європа, Азія
Місце: 5-7
Класифікація: Індоєвропейська
Офіційний статус
Державна: Росія, Білорусь, Казахстан,ПМР, НКР, Абхазія, Південна Осетія
Офіційна: Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, ООН, ПМР, Абхазія, Південна Осетія
Коди мови
ISO 639-1 ru
ISO 639-2 rus
SIL RUS

Росі́йська мова (московська мова;[1] рос. русский язык, российский язык [2]) — одна з східнослов'янських мов, входить до однієї підгрупи з українською та білоруською мовами.

Російська мова — одна з найбільших мов світу, щодо кількості мовців посідає восьме місце після китайської, англійської, гінді, бенгальської, арабської, португальської та кастильської. Також найпоширеніша зі слов'янських мов і найпоширеніша мова Європи, як географічно, так і за числом мовців.

Зміст

Офіційний стан російської мови в світі

Російська мова є головною державною мовою Росії. Російська мова також є однією з двох державних мов в Білорусі (разом з білоруською).

Поширення російської мови в світі

Російська мова є офіційною мовою (у всіх випадках інша мова або інші мови виступає як державний або друга офіційна) в таких державах і на територіях:

В Україні в низці регіонів є особлива нормотворчість про російську мову. В Автономній Республіці Крим Конституція АРК указує, що російська мова «як мова більшості населення і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується у всіх сферах суспільного життя», а також гарантує російській, кримськотатарській і «мовам інших національностей» розвиток і підтримку. Проте державною мовою Конституція АРК іменує тільки українську. Згідно з рішенням місцевих рад 2006—2007 рр., російська мова отримала той або інший законний статус в Луганській, Донецькій і Запорізькій областях, містах Луганськ, Харків, Одеса, Севастополь і Ялта.

Статус російської мови як загальнодержавної був закріплений в основних державних законах Російської імперії (ст. 3 в редакції від 23.04.1906.[3]). Ленін виступав проти обов'язкової державної мови.[4] Тому в СРСР російська мова здобула статус офіційної і мови міжнаціонального спілкування лише ближче до колапсу СРСР згідно із законом «Про мови народів СРСР» від 24.04.1990.[5] (ст. 4). У 1991 російська мова була оголошена державною мовою РРФСР, в 1995 — також і Білорусі.

До 1991 року російська мова була мовою міжнаціонального спілкування СРСР, де-факто виконуючи функції державної мови. Продовжує використовуватися в країнах, що раніше входили до складу СРСР, як рідною для частини населення і як мова міжнаціонального спілкування. У місцях компактного мешкання емігрантів з країн колишнього СРСР (Ізраїль, Німеччина, Канада, США і інші) — випускаються російськомовні періодичні видання, працюють радіостанції і телевізійні канали, відкриваються російськомовні школи, де активно викладають російський (наприклад Шевах-Мофет). У Ізраїлі російська мова вивчається в старших класах деяких середніх шкіл як друга іноземна мова. У країнах Східної Європи до кінця 80-х років XX століття російська мова була основною іноземною мовою в школах.

За даними, опублікованим в журналі «Language Monthly» (№ 3 за 1997), приблизно 300 млн. чоловік по всьому світу володіють російською мовою (що ставить його на 5-е місце за поширеністю), з них 160 млн. вважають її рідною (7-е місце в світі)[6]. Російська мова — одна з шести офіційних мов ООН.

Лексика

Ця стаття є частниною серії статей про народ
Росіяни

Культура
Література • Музика • Мистецтво
Кінематограф • Кухня • Танець • Спорт

Російська діаспора
 Німеччина• США • Україна

Етнографічні групи росіян
Козаки • Помори • Липовани

Релігія
Православ'я: Російська православна церква
Старообрядництво
Католицизм: Російська греко-католицька церква
Протестантизм
Іслам
Іудаїзм

Мови
Російська мова • Українська

Інші статті
Знамениті росіяни • Історія
Цей шаблон: переглянути • обговорити • редагувати

У сучасній російській мові існує безліч лексичних запозичень з церковнослов'янської (до них належать, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших), частина з яких співіснує із властиво російськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівн. (церковнослов'янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й ін. Із церковнослов'янської в літературну мову запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні приставки 'из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники текущий або горящий з відповідними їм російськими формами текучий і горячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим російським формам чергуванням т/щ, порівн. російське хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасна російська мова є в багатьох відношеннях близька до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту української і білоруської літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим. Згідно стословних списків базової лексики Сводеша російська мова є набагато ближчою до української та білоруської (відповідно 86 % та 92 % спільніх слів), ніж до південнослов'янської болгарської (74 %). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської й російської мови лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці[7]. Втім, потрібно враховувати, що не тільки російська мова запозичила багато слів із церковнослов'янської, але й болгарська з російської (в XIX-XX ст.). {Джерело?} Це в першу чергу стосується релігійної тематики, адже в той час Росія друкувала книги для болгарської православної церкви.

Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру російської мови – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.[1]

На фонетику та структуру російської мови великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова)[8].

Діалекти

В межах європейської частини Росії ще в XV столітті склалися два великі угрупування говорів — північний говір і південний говір, що характеризуються низкою чітких ізоглос (наприклад, для півночі характерне окання, вибухове [g], форма родового відмінка у жони, такі слова, як зыбка, озимь, лаять, для півдня — акання, фрикативне [γ], форма у жене, а в тих же значеннях уживаються слова люлька, зеленя, брехати), а також проміжні середньоросійські говори (наприклад, в Москві прийняте вибухове [g] і закінчення родового відмінка -ы, як на півночі, але акання, як на півдні).

Для території пізнього формування (азіатська частина РФ, Поволжжя, Кавказ) характерна відсутність чіткого ділення діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів.

Середньоросійські говори (перш за все московський) лягли в основу російської літературної мови. Художньої літератури і періодичного друку на інших діалектах немає.

Стандартизації усної мови сприяло розповсюдження ЗМІ в XX столітті, введення загальної освіти, масштабна міжрегіональна міграція населення. Традиційні говори зберігаються тільки сільським населенням (старше покоління). У усній мові міського населення, середнього покоління, молоді є практично тільки деякі відмінності у вимові, які поступово нівелюються під впливом централізованого теле- і радіомовлення, а також в лексиці.

Приклади

Приклад №1

«Заповіт» Тараса Шевченка російською мовою у перекладі Олександра Твардовського

Завещание

Как умру, похороните
На Украйне милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр под кручей.
И когда с полей Украйны
Кровь врагов постылых
Понесет он... вот тогда я
Встану из могилы —
Подымусь я и достигну
Божьего порога,
Помолюся... А покуда
Я не знаю Бога.
Схороните и вставайте,
Цепи разорвите,
Злою вражескою кровью
Волю окропите.
И меня в семье великой,
В семье вольной, новой,
Не забудьте — помяните
Добрым тихим словом.

Приклад №2

Ты знаешь край, где все обильем дышит,
Где реки льются чище серебра,
Где ветерок степной ковыль колышет,
В вишневых рощах тонут хутора,
Среди садов деревья гнутся долу
И до земли висит их плод тяжелый?
...
Ты помнишь ночь над спящею Украйной,
Когда седой вставал с болота пар,
Одет был мир и сумраком и тайной,
Блистал над степью искрами стожар,
И мнилось нам: через туман прозрачный
Несутся вновь Палей и Сагайдачный?
Ты знаешь край, где с Русью бились ляхи,
Где столько тел лежало средь полей?
Ты знаешь край, где некогда у плахи
Мазепу клял упрямый Кочубей
И много где пролито крови славной
В честь древних прав и веры православной?
...
А.К. Толстой

Дивись також

Виноски

  1. ↑ Садок. Пани. Московська мова (Олександр Олесь),Та й у минулі віки — хіба не ту саме роль, яку відіграє тепер московська мова на Вкраїні, відігравала мова латинська як мова літератури й освіти серед західноєвропейських народів, Московська мова — московські й думки у людини будуть... (Борис Грінченко). Сто років з Подунав'ї. Українсько-сербські зв'язки доби бароко. Київ 1995. - 351 с.
  2. ↑ Історична назва, що фігурує, наприклад, у працях Михайла Ломоносова
  3. ↑ Основные государственные законы Российской империи
  4. ↑ Ленин В. И. Нужен ли обязательный государственный язык?
  5. ↑ Закон СССР от 24.04.1990 «О языках народов СССР»
  6. ↑ The World’s Most Widely Spoken Languages
  7. ↑ http://www.slavica.org/index.php/bulrus/article/view/52/51</
  8. ↑ Л. П. Михайлова. ПРИБАЛТИЙСКО-ФИНСКИЙ КОМПОНЕНТ В РУССКОМ СЛОВЕ

Література

Дивіться також Girdenis A., Maziulis V. Baltu kalbu divercencine chronologija // Baltistica. T. XXVII (2). - Vilnius, 1994. - P. 9.

Ресурси мережі Інтернет

Гляньте Категорія:Російська мова у
Вікісловнику, вільному словнику.
п • о • р
Слов'янські мови
Східні:
Західні:
Південні:
Інші:
† мертві, які розділились чи змінились.







stock | retire | vm
Why are we here?
All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License
This page is cache of Wikipedia. History